ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЯКІСТЬ ОСВІТИ

Положення

про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Комунальному закладі

загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів «Варвинський ліцей №2»

Варвинської селищної ради

Прилуцького району

Чернігівської області

ЗМІСТ

І. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Комунальному закладі загальної середньої освіти І-ІІІст. «Варвинський ліцей №2» Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області області.

  1. Загальні положення.
  2. Визначення основних термінів.

3. Стратегія та процедура забезпечення якості освіти.

4. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності.

5.   Правила, критерії і процедура оцінювання здобувачів освіти.

6. Правила, критерії і процедура оцінювання педагогічної  діяльності педагогічних працівників.

7. Правила, критерії і процедура оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти.

8. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти.

9. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти.

10. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та його ефективне пристосування.
          ІІ. Методи збору інформації та рівні оцінювання

ІІІ. Використана нормативно-правова база

І. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Комунальному закладі загальної середньої освіти І-ІІІст. «Варвинський ліцей №2» Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області області

  1. Загальні положення
  •  

1.1. Внутрішня система забезпечення якості освітньої діяльності та якості загальної середньої освіти в Комунальному закладі загальної середньої освіти І-ІІІст. «Варвинський ліцей №2» Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області області (далі КЗЗСО І-ІІІст. «Варвинський ліцей №2») має гарантувати якість освітньої діяльності й забезпечувати стабільне виконання вимог чинного законодавства, державних та галузевих стандартів освіти.

1.2. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в КЗЗСО І-ІІІст. «Варвинський ліцей №2» (далі – Положення) розроблено до абзацу другого частини другої статті 42 Закону України «Про повну загальну середню освіту», пункту 8 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630, наказу Міністерства освіти і  науки України № 1480 від 30 листопада 2020 року «Про затвердження Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладах загальної середньої освіти», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», Статуту закладу та інших нормативних документів. 

1.3. Цим Положенням визначено цілі, завдання, принципи системи внутрішнього забезпечення якості освіти в КЗЗСО І-ІІІст. «Варвинський ліцей №2», її організаційно-функціональну структуру, критерії  оцінювання здобувачів освіти, педагогічної та управлінської діяльності тощо.

1.4. Колегіальним органом КЗЗСО І-ІІІст. «Варвинський ліцей №2», який визначає, затверджує систему, стратегію та процедуру внутрішнього забезпечення якості освіти, є педагогічна рада.

1.5.  Внутрішня система забезпечення якості освіти в закладі включає:

  • стратегію та процедуру забезпечення якості освіти;
  • систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
  • правила, критерії і процедури оцінювання здобувачів освіти;
  • правила, критерії і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
  • оприлюднені правила, критерії і процедура оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
  • забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
  • створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та його розумного пристосування.

1.6.  Метою функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в КЗЗСО І-ІІІст. «Варвинський ліцей №2» є:

  • гарантування якості освіти;
  • формування довіри суспільства до закладу;
  • постійне та послідовне підвищення якості освіти;
  • допомога суб’єктам освітньої діяльності щодо підвищення якості освіти.

1.7.  Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти КЗЗСО І-ІІІст. «Варвинський ліцей №2» є дотримання:

  • виконання нормативно-методичної бази освітньої діяльності в закладі;
  • моніторинг змісту освіти; 
  • контроль за реалізацією освітнього процесу;
  • моніторинг технологій навчання;
  • моніторинг ресурсного потенціалу закладу;
  • моніторинг управління ресурсами та процесами;
  • контроль  за  станом  соціально-психологічного  середовища закладу;
  • контроль  стану  прозорості  освітньої  діяльності  та  оприлюднення інформації щодо її результатів; 
  • розроблення  рекомендацій  щодо  покращення  якості  освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні тощо;
  • контроль виконання чинного законодавства в галузі освіти, нормативних документів управління освіти, наказів відділу освіти та рішень педради закладу;
  • експертна оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних працівників;
  • вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації освітнього процесу та розроблення на цій основі пропозицій з поширення передового педагогічного досвіду й усунення негативних тенденцій;
  • збір інформації, її обробка й накопичення для підготовки проєктів рішень;
  • аналіз результатів реалізації наказів і розпоряджень по закладу;
  • надання методичної допомоги педагогічним працівникам у процесі контролю.

2.Визначення основних термінів

2.1. Наведені у Положенні терміни вживано в такому значенні:

– Положення – локально-правовий акт, що визначає основні правила організації, описує мету, структуру, взаємні обов’язки групи людей чи організацій, які об’єдналися для досягнення спільної мети.

– Стратегія – довгостроковий, послідовний, конструктивний, раціональний, підкріплений ідеологією, стійкий до невизначеності умов середовища план, який супроводжується постійним аналізом та моніторингом в процесі його реалізації та спрямований з певною метою на досягнення успіху в кінцевому результаті.

– Моніторинг якості освіти – система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

– Якість освіти – це відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти та/або договором про надання освітніх послуг.

– Компетентності – це динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність.

– Академічна доброчесність – сукупність етичних принципів та визначени законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень;

– Академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

– Самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

– Фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

– Фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

– Списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

– Обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

– Хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

– Необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

  • Стратегія та процедура забезпечення якості освіти

3.1. Стратегія та процедура забезпечення якості освіти в КЗЗСО І-ІІІст. «Варвинський ліцей №2»базується на таких принципах:

  • дитиноцентризм;
  • принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;
  • принцип відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти, нормативно-правовим документам;
  • принцип відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності;
  • принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;
  • є принцип процесного підходу, що розглядає діяльність закладу як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;
  • принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника закладу;
  • уплив зовнішніх чинників (на систему освітньої діяльності закладу безпосередньо впливають засновник, місцева громада, освітня політика держави);
  • принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.

3.2. Стратегія (політика) та процедура забезпечення якості освіти передбачають:

  • удосконалення планування освітньої діяльності;
  • підвищення якості знань здобувачів освіти;
  • покращення кадрового потенціалу закладу освіти та підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
  • забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;
  • розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом;
  • забезпечення публічності інформації щодо діяльності закладу;
  • система внутрішніх і зовнішніх моніторингів якості освітньої діяльності та якості освіти (моніторинг навчальних досягнень учнів, моніторинг адаптації дітей у закладі);
  • самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти;
  • система оцінювання навчальних досягнень учнів;
  • забезпечення академічної доброчесності щодо діяльності педагогічних працівників і учнів;
  • запобігання та протидія булінгу (цькуванню).

3.3. Основними завданнями моніторингу  якості освіти є:

      –  здійснення систематичного контролю за освітнім  процесами в закладі;

      –  створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації учнів  і педагогів.

3.4.  Моніторинг  у закладі   можуть здійснювати:

– директор  школи та  його  заступники;

– органи,  що  здійснюють  управління  у  сфері  освіти; 

– органи  самоврядування, які створені педагогічними працівниками, учнями та батьками; 

– громадськість.

 3.5.  Основними формами моніторингу в  закладі є:

а) проведення контрольних робіт;

б) участь  учнів предметних олімпіадах,  інтелектуальних та творчих конкурсах,  конкурсах захистах МАН, спортивних змаганнях, проєктній діяльності;

в) аналіз підсумкового оцінювання;

г)перевірка  документації;

д)опитування, анкетування учнів, батьків, педагогів;

е)відвідування уроків, виховних та спортивно-масових заходів.

 3.6. Критерії моніторингу:

  • об’єктивність;
  • систематичність;
  •  відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу;

     –  гуманізм (довіра, поваги до особистості).

3.7. Підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах. За результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції подальшої роботи. Дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об’єднань  вчителів, нарадах при директорові,  засіданнях педагогічної  ради.

  3.8. Система контролю за реалізацією процедур забезпечення якості освіти в закладі включає:

1) Самооцінювання ефективності якості освітнього процесу;

2) Моніторинг якості:

– результатів навчання та об’єктивності оцінювання;

– реалізації навчальних (освітніх) програм;

– співпраці  педагогічних працівників закладу освіти;

– співпраці педагогічних працівників та батьків;

– співпраці педагогічних працівників та учнів;

– шкільного харчування;

– медичного супроводу;

– виконання вимог охорони праці та безпеки життєдіяльності;

3.9. Критеріями ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладі є:

1. Досягнення учнів, результативність їх навчання, рівень сформованості компетентностей.

2. Відповідність показників успішності учнів результатам їх навчання на кожному рівні повної загальної середньої освіти під час державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання.

3. Якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників.

4. Наявність освітніх, методичних і матеріально-технічних ресурсів для забезпечення якісного навчального процесу.

5. Ефективність співпраці між усіма учасниками освітнього процесу (педагогіка партнерства).

3.10. Для якісного психологічного, педагогічного, соціального, медичного супровіду дітей, батьків та педагогів у штаті є посади практичного психолога, соціального педагога  та медичної сестри.

  • Система та механізми забезпечення академічної доброчесності 

4.1. Система забезпечення академічної доброчесності в КЗЗСО І-ІІІст. «Варвинський ліцей №2» функціонує відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту» та статті 43 Закону України «Про загальну середню освіту», які вказують на обов’язковість дотримання принципів академічної доброчесності усіма учасниками освітнього процесу.

4.2. Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

  • посилання на джерела інформації в разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
  • дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
  • надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
  • контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
  • об’єктивне оцінювання результатів навчання.

4.3. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

  • самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;
  • посилання на джерела інформації в разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
  • постійна підготовка до уроків, домашніх завдань;
  • самостійне подання щоденника для виставлення педагогом одержаних балів;
  • надання достовірної інформації про власні результати навчання батькам ( або особам, які їх замінюють).

4.4. Порушенням академічної доброчесності в КЗЗСО І-ІІІст. «Варвинський ліцей №2» вважається:

  • академічний плагіат;
  •  фабрикація;
  • списування;
  • обман;
  • хабарництво;
  • відмова своєчасно надавати інформацію (усно або письмово) про методики, технології, прийоми, методи викладання, стан виконання програми, рівень сформованості компетентностей здобувачами освіти;
  • необ’єктивне оцінювання;
  •  невиконання обов’язків педагогічного працівника, передбачених статтею 54 Закону України «Про освіту».

4.5. Заходи, спрямовані на дотримання академічної доброчесності в КЗЗСО І-ІІІст. «Варвинський ліцей №2», включають:

  • ознайомлення педагогічних працівників, здобувачів освіти з вимогами щодо належного оформлення посилань на використані джерела інформації;
  • ознайомлення педагогічних працівників, здобувачів освіти з документами, що унормовують дотримання академічної доброчесності та встановлюють відповідальність за її порушення;
  • проведення методичних заходів, що забезпечують формування загальних компетентностей щодо дотримання правових та етичних норм і принципів, коректного менеджменту інформації у ході роботи з інформаційними ресурсами й об’єктами інтелектуальної власності;
  • включення до планів виховної роботи класних колективів заходів щодо формування у здобувачів освіти етичних норм, що унеможливлюють порушення академічної доброчесності;
  • розміщення на веб-сайті закладу правових та етичних норм, принципів та правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу.

4.6. Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

  • ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;
  • особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;
  • знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;
  • оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

4.7. За порушення академічної доброчесності учні можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

  • зауваження; 
  •  повторне проходження оцінювання (контрольна робота, тестування, самостійна робота тощо); 
  • повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми. 
  • позбавлення отриманих призових місць на учнівських турнірах, змаганнях, олімпіадах, конкурсах.

         4.8.Рішення про встановлення факту порушення педагогічним працівником академічної доброчесності та встановлення виду відповідальності приймає педагогічна рада, рішення про академічну відповідальність учнів приймає педагогічний працівник або педагогічна рада.

5. Правила, критерії та процедура оцінювання здобувачів освіти



5.1. Головна мета навчання у КЗЗСО І-ІІІст. «Варвинський ліцей №2» полягає в оволодінні учнями певним набором компетентностей та наскрізних вмінь. Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке  спрямоване на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.

У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результату освітньої діяльності здобувачів освіти як складової освітнього процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.

Результати освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно й письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності в навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями й навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і гімназії, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

5.2. Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

• контролююча – визначає рівень досягнень кожного учня, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

• навчальна – сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

• діагностико-коригувальна – з’ясовує причини труднощів, які виникають в учня  в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

• стимулювально-мотиваційна – формує позитивні мотиви навчання;

• виховна – сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

 5.3. Під час оцінювання навчальних досягнень учнів враховуються:

• характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

• якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

• сформованість  предметних умінь і навичок;

• рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

• досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);

• самостійність оцінних суджень.

5.4. Характеристики якості знань взаємопов’язані між собою і доповнюють одна одну:

• повнота знань – кількість знань, визначених навчальною програмою;

• глибина знань – усвідомленість  зв’язків між групами знань;

• гнучкість знань – уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих;

• системність знань – усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших;

• міцність знань – тривалість збереження їх в пам’яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.  

5.5. Оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до:

  • Наказу МОН «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі», від 20.08.2018 р. № 924.
  • Наказу МОН «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу» від 27.08.2019 р. № 1154.
  • Орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 19 серпня 2016 року № 1009;
  • Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом МОНмолодьспорт від 13.04.2011 року № 329;
  • Положення про академічну доброчесність педагогічних працівників та здобувачів освіти;
  • Положення про державну атестацію з предметів загальноосвітньої підготовки;
  • Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів початкових класів НУШ.

 5.6. Важливим компонентом освітнього процесу в початкових класах  є оцінювальна діяльність, що здійснюється на засадах компетентнісного, діяльнісного, суб’єкт-суб’єктного підходів та передбачає партнерську взаємодію вчителя, учнів та їхніх батьків або інших законних представників. Оцінювання – процес встановлення рівня навчальних досягнень учня/учениці в оволодінні змістом предмета відповідно до вимог чинних навчальних програм. Його результатом є педагогічна оцінка, яка відображається в оцінювальних судженнях і висновках учителя вербально, або в балах. Виставлення балів обов’язково супроводжується оцінювальними судженнями. Оцінювання в початковій школі ґрунтується на врахуванні рівня досягнень учня, а не ступеня його невдач. Результати оцінювання навчальних досягнень учнів є конфіденційною інформацією, доступною лише для дитини та її батьків (або осіб, що їх замінюють).

Основними функціями оцінювання є мотиваційна, діагностична, коригувальна, прогностична, розвивальна, навчальна, виховна, управлінська.

Навчальні досягнення учнів других класів підлягають формувальному (поточному) і підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню. Оцінювання результатів навчання учнів у перших та других класах здійснюється вербально.

Формувальне оцінювання, метою якого є відстеження особистісного розвитку учнів, процесу опанування ними навчального досвіду як основи компетентності, забезпечення індивідуальної траєкторії розвитку особистості, є невід’ємним складником освітнього процесу та здійснюється постійно.

Оцінювання навчальних досягнень учнів 3-4 класів здійснюється вербально з предметів інваріантної складової: «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрованого курсу «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура», та «Дизайн та технології» та з усіх предметів варіативної складової. Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною шкалою з предметів інваріантної складової освітніх галузей: «Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)», «Математики», «Природознавства».

Структурними компонентами контролю навчальних досягнень учнів є перевірка та оцінювання результатів навчальної діяльності. За формою організації навчально-пізнавальної діяльності учнів перевірка може бути: індивідуальною, груповою, фронтальною; за способом – усною (бесіда, розповідь учня), письмовою (самостійні і контрольні роботи, перекази, диктанти, у тому числі окремі тестові, компетентнісні завдання тощо), а також практичною (дослід, практична робота, навчальний проєкт, учнівське портфоліо, спостереження, робота з картами, заповнення таблиць, побудова схем, моделей тощо).

 Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів 5-11 класів  КЗЗСО І-ІІІст. «Варвинський ліцей №2»є поточне, тематичне, семестрове, річне та державна підсумкова атестація. Форми проведення видів контролю, їх кількість визначається  навчальною програмою та календарно-тематичними планами вчителів.

Поточне оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

Об’єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок. Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В проведенні зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуваєть тестові форми контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів. Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

– усунення безсистемності в оцінюванні;

– підвищення об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

– індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

– систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;

– концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

Тематичну оцінку виставляють на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів. Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

Оцінку за семестр виставляють за результатами тематичного оцінювання, а за рік – на основі семестрових оцінок.

Учень (учениця) має право на підвищення семестрової оцінки. При цьому потрібно мати на увазі, що відповідно до Положення про золоту медаль “За високі досягнення в навчанні” та срібну медаль “За досягнення в навчанні”, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 17.03.2015р. № 306 та затверджено Міністерством юстиції України №354/26799 від 31.03.2015 року, підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом переатестації не дає підстав для нагородження випускників золотою або срібною медалями. 

5.7. Державна підсумкова атестація здобувачів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Положення про Державну підсумкову атестацію. Державна підсумкова атестація учнів – це форма контролю відповідності освітнього рівня випускників закладу загальної середньої освіти І, ІІ, ІІІ ступенів.

         5.8. Атестація може проводитися у формі зовнішнього незалежного оцінювання. У такому випадку порядок її проведення визначається порядком проведення зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти, який встановлюється Кабінетом Міністрів України.

 Оприлюднення результатів контролю здійснюється відповідно до вищезазначених нормативних документів.

6. Правила, критерії та процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

6.1. Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності в КЗЗСО І-ІІІст. «Варвинський ліцей №2» передбачає підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства.

6.2.  Вимоги до педагогічних працівників КЗЗСО І-ІІІст. «Варвинський ліцей №2»встановлено у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року №2143-ѴІІІ, чинного з 28.09.2017 року.

6.3. Процедура призначення на посаду педагогічних працівників регулюється чинним законодавством (обрання за конкурсом, укладення трудових договорів) відповідно до встановлених вимог (ст. 22 Закону «Про повну загальну середню освіту»).

6.4. Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників у КЗЗСО І-ІІІст. «Варвинський ліцей №2» є:

  • стан забезпечення кадрами відповідно фахової освіти;
  • освітній рівень педагогічних працівників;
  • результати атестації;
  • результати сертифікації;
  • систематичність підвищення кваліфікації;
  • наявність педагогічних звань, почесних нагород;
  • наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статей тощо;
  • участь в експериментальній діяльності;
  • результати освітньої діяльності;
  • оптимальність розподілу педагогічного навантаження;
  • співпраця з учнями, їх батьками чи іншими законними представниками;
  •  організація педагогічної діяльності на засадах академічної доброчесності;
  • залученння педагогів до роботи як освітніх експертів;
  • участь у проєктній діяльності;
  • інноваційна освітня діяльність;
  • показник плинності кадрів.

6.5. Метою підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладу є вдосконалення професійної підготовки шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей вчителів.

6.6. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до статті 59 Закону України “Про освіту” та Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 800).

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників  здійснюється за такими видами:

– довгострокове підвищення кваліфікації: курси;

– короткострокове підвищення кваліфікації: семінари, семінари-практикуми, тренінги, конференції,  конференції,  «круглі столи» тощо.

6.7. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників організовується та проводиться згідно планом-графіком, який є складовою річного плану роботи закладу.

6.8. Для вдосконалення фахової майстерності, підвищення професійного потенціалу педагогічного складу в закладі передбачено:

  • розширення зв’язків  з колегами інших загальноосвітніх закладів району, області, України та інших країн ;
  • посилення роботи з молодими вчителями;
  • підвищення рівня володіння педагогічними працівниками інформаційними технологіями в сучасному педагогічному процесі, врахування його в ході атестації вчителів.

6.9. Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація.

 Атестація педагогічних працівників – це система заходів, спрямована  на  всебічне  комплексне  оцінювання  їх  педагогічної  діяльності,  за  якою  визначаються  відповідність   педагогічного  працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюється  кваліфікаційна категорія, педагогічне звання. 

Метою атестації є стимулювання цілеспрямованого безперервного    підвищення рівня професійної компетентності педагогічних працівників,  росту  їх професійної майстерності,розвитку творчої  ініціативи,  підвищення  престижу  й авторитету, забезпечення ефективності навчально-виховного процесу.

Основними  принципами атестації є  відкритість та колегіальність, гуманне та доброзичливе ставлення до педагогічного працівника,  повнота, об’єктивність та системність оцінювання його педагогічної діяльності.

Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.

Визначення рівня результативності діяльності педагогів, відповідно до критеріїв, може стати підставою для визначення кваліфікаційного рівня педагогічного працівника (наведено в таблиці).

Критерії оцінювання роботи педагога

І. Професійний рівень діяльності педагога

 
Кваліфікаційні категорії
КритеріїСпеціаліст другої категоріїСпеціаліст першої категоріїСпеціаліст вищої категорії
1.Знання теоретичних і практичних основ предметаВідповідає загальним вимогам, що висуваються до вчителя. Має глибокі знання зі свого предметаВідповідає вимогам, що висуваються до вчителя першої кваліфікаційної категорії. Має глибокі та різнобічні знання зі свого предмета й суміжних дисциплінВідповідає вимогам, що висуваються до вчителя вищої кваліфікаційної категорії. Має глибокі знання зі свого предмета і суміжних дисциплін, які значно перевищують обсяг програми
2. Знання сучасних досягнень у методиціСлідкує за спеціальною і методичною літературою; працює за готовими методиками й програмами навчання; використовує прогресивні ідеї минулого і сучасності; уміє самостійно розробляти методикуВолодіє методиками аналізу навчально-методичної роботи з предмета; варіює готові, розроблені іншими методики й програми; використовує програми й методики, спрямовані на розвиток особистості, інтелекту вносить у них (у разі потреби) корективиВолодіє методами науково- дослідницької, експериментальної роботи, використовує в роботі власні оригінальні програми й методики
3.Уміння аналізувати свою діяльністьБачить свої недоліки, прогалини і прорахунки в роботі, але при цьому не завжди здатний встановити причини їхньої появи. Здатний домагатися змін на краще на основі самоаналізу, однак покращення мають нерегулярний характер і поширюються лише на окремі ділянки роботиВиправляє допущені помилки і посилює позитивні моменти у своїй роботі, знаходить ефективні рішення. Усвідомлює необхідність систематичної роботи над собою і активно включається в ті види діяльності, які сприяють формуванню потрібних якостейПрагне і вміє бачити свою діяльність збоку, об’єктивно й неупереджено оцінює та аналізує її, виділяючи сильні і слабкі сторони. Свідомо намічає програму самовдосконалення, її мету, завдання, шляхи реалізації  
4.Знання нових педагогічних концепційЗнає сучасні технології навчання й виховання; володіє набором варіативних методик і педагогічних технологій; здійснює їх вибір і застосовує відповідно до інших умовУміє демонструвати на практиці високий рівень володіння методиками; володіє однією із сучасних технологій розвиваючого навчання; творчо користується технологіями й програмамиРозробляє нові педагогічні технології навчання й виховання, веде роботу з їх апробації, бере участь у дослідницькій, експериментальній діяльності
5.Знання теорії педагогіки  й вікової психології учняОрієнтується в сучасних психологопедагогічних концепціях навчання, але рідко застосовує їх у своїй практичній діяльності. Здатний приймати рішення в типових ситуаціяхВільно орієнтується в сучасних психологопедагогічних концепціях навчання й виховання, використовує їх як основу у своїй практичній діяльності. Здатний швидко -й підсвідомо обрати оптимальне рішенняКористується різними формами психологопедагогічної діагностики й науково- обґрунтованого прогнозування. Здатний передбачити розвиток подій і прийняти рішення в нестандартних ситуаціях

         ІІ. Результативність професійної діяльності педагога

Кваліфікаційні категорії
КритеріїСпеціаліст другої категоріїСпеціаліст першої категоріїСпеціаліст вищої категорії
1.Володіння способами індивідуалізації навчанняВраховує у стосунках з учнями індивідуальні особливості їхнього розвитку: здійснює диференційований підхід з урахуванням темпів розвитку, нахилів та інтересів, стану здоров’я. Знає методи діагностики рівня інтелектуального й особистісного розвитку дітейУміло користується елементами, засобами діагностики і корекції індивідуальних особливостей учнів під час реалізації диференційованого підходу. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностейСприяє пошуку, відбору і творчому розвитку обдарованих дітей. Уміє тримати в полі зору «сильних»,«слабких» і «середніх» за рівнем знань учнів; працює за індивідуальними планами з обдарованими і слабкими дітьми
2.Уміння активізувати пізнавальну діяльність учнівСтворює умови, що формують мотив діяльності. Уміє захопити учнів своїм предметом, керувати колективною роботою, варіювати різноманітні методи й форми роботи. Стійкий інтерес до навчального предмета і висока пізнавальна активність учнів поєднується з не дуже ґрунтовними знаннями, з недостатньо сформованими навичками учінняЗабезпечує успішне формування системи знань на основі самоуправління процесом учіння. Уміє цікаво подати навчальний матеріал, активізувати учнів, збудивши в них інтерес до особистостей самого предмета; уміло варіює форми і методи навчання. Міцні, ґрунтовні знання учнів поєднуються з високою пізнавальною активністю і сформованими навичкамиЗабезпечує залучення кожного школяра до процесу активного учіння. Стимулює внутрішню (мисленнєву) активність, пошукову діяльність. Уміє ясно й чітко викласти навчальний матеріал; уважний до рівня знань усіх учнів. Інтерес до навчального предмета в учнів поєднується з міцними знаннями і сформованими навичками
3. Робота з розвитку в учнів загально- навчальних вмінь і навичокПрагне до формування навичок раціональної організації праціЦілеспрямовано й професійно формує в учнів уміння й навички раціональної організації навчальної праці (самоконтроль у навчанні, раціональне планування навчальної праці, належний темп читання, письма, обчислень).  Дотримується єдиних вимог щодо усного і писемного мовлення: оформлення письмових робіт учнів у зошитах, щоденниках (грамотність, акуратність, каліграфія)
4.Рівень навченості учнівЗабезпечує стійкий позитивний результат, ретельно вивчає критерії оцінювання, користується ними на практиці; об’єктивний в оцінюванні знань учнівУчні демонструють знання теоретичних і практичних основ предмета; показують хороші результати за наслідками зрізів, перевірних робіт, екзаменівУчні реалізують свої інтелектуальні можливості чи близькі до цього; добре сприймають, засвоюють і відтворюють пройдений навчальний матеріал, демонструють глибокі, міцні знання теорії й навички розв’язування практичних завдань, здатні включитися в самостійний пізнавальний пошук

         ІІІ. Комунікативна культура педагога

Кваліфікаційні категорії
КритеріїСпеціаліст другої категоріїСпеціаліст першої категоріїСпеціаліст вищої категорії
1. Комуні-кативні й організаторські здібностіПрагне до контактів з людьми. Не обмежує коло знайомих; відстоює власну думку; планує свою роботу, проте потенціал його нахилів не вирізняється високою стійкістюШвидко знаходить друзів, постійно прагне розширити коло своїх знайомих; допомагає близьким, друзям; проявляє ініціативу в спілкуванні; із задоволенням бере участь в організації громадських заходів; здатний прийняти самостійне рішення в складній ситуації. Усе виконує за внутрішнім переконанням, а не з примусу. Наполегливий у діяльності, яка його приваблюєВідчуває потребу в комунікативній і організаторській діяльності; швидко орієнтується в складних ситуаціях; невимушено почувається в новому колективі; ініціативний, у важких випадках віддає перевагу самостійним рішенням; відстоює власну думку й домагається її прийняття. Шукає такі справи, які б задовольнили його потребу в комунікації та організаторській діяльності
2. Здатність до співпраці з учнямиВолодіє відомими в педагогіці прийомами переконливого впливу, але використовує їх без аналізу ситуаціїОбговорює  й аналізує ситуації разом з учнями і залишає за ними право приймати власні рішення. Уміє сформувати громадську позицію учня, його реальну соціальну поведінку й вчинки, світогляд і ставлення до учня, а також готовність до подальших виховних впливів учителяВеде постійний пошук нових прийомів переконливого впливу й передбачає їх можливе використання в спілкуванні. Виховує вміння толерантно ставитися до чужих поглядів. Уміє обґрунтовано користуватися поєднанням методів навчання й виховання, що дає змогу досягти хороших результатів при оптимальному докладанні розумових, вольових та емоційних зусиль учителя й учнів
3. Готовність до співпраці з колегамиВолодіє адаптивним стилем поведінки, педагогічного спілкування; намагається створити навколо себе доброзичливу обстановку співпраці з колегамиНамагається вибрати стосовно кожного з колег такий спосіб поведінки, де найкраще поєднується індивідуальний підхід з утвердженням колективістських принципів мораліНеухильно дотримується професійної етики спілкування; у будь-якій ситуації координує свої дії з колегами
4. Готовність до співпраці з батькамиВизначає педагогічні завдання з урахуванням особливостей дітей і потреб сім’ї, систематично співпрацює з батькамиЗалучає батьків до діяльності; спрямованої на створення умов, сприятливих для розвитку їхніх дітей; формує в батьків позитивне ставлення до оволодіння знаннями педагогіки й психологіїНалагоджує контакт із сім’єю не тільки тоді, коли потрібна допомога батьків, а постійно, домагаючись відвертості, взаєморозуміння, чуйності
5. Педагогічний тактВолодіє педагогічним тактом, а деякі його порушення не позначаються негативно на стосунках з учнямиСтосунки з дітьми будує на довірі, повазі, вимогливості, справедливості 
6. Педагогічна культураЗнає елементарні вимоги до мови, специфіку інтонацій у мовленні, темпу мовлення дотримується не завждиУміє чітко й логічно висловлювати думки в усній, письмовій та графічній формі. Має багатий словниковий запас, добру дикцію, правильну інтонаціюДосконало володіє своєю мовою, словом, професійною термінологією
7. Створення комфортного мікрокліматуГлибоко вірить у великі можливості кожного учня. Створює сприятливий морально-психологічний клімат для кожної дитиниНаполегливо формує моральні уявлення, поняття учнів, виховує почуття гуманності, співчуття, жалю, чуйності. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей, загальної культури особистостіСприяє пошуку, відбору і творчому розвиткові обдарованих дітей

Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи в порядку, встановленому законодавством. Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти.

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексноїоцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу в закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується, тощо. 

6.10. Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе також сертифікацію. Метою сертифікації є виявлення та заохочення педагогічних працівників з високим рівнем педагогічної майстерності, які володіють методиками компетентнісного навчання й новими освітніми технологіями та сприяють їх поширенню.

Педагогічні працівники можуть брати участь у сертифікації виключно на добровільних засадах і можуть відмовитися від участі на будь-якому її етапі.

7. Правила, критерії та процедура оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності  в КЗЗСО І-ІІІст. «Варвинський ліцей №2» визначає стратегію управління в закладі освіти, напрямки ефективних змін та розвитку освітньої системи.
Для цього застосовується моніторинг якості освітнього процесу в закладі освіти як систему збору, обробки, збереження та розповсюдження інформації про стан освітнього процесу чи окремих його елементів із метою інформаційного забезпечення управління та прийняття оптимальних управлінських рішень щодо підвищення ефективності функціонування усіх складових освітнього процесу, їхній взаємодії для досягнення очікуваних й запланованих результатів, а також інноваційного розвитку закладу освіти.

      7.1.Управління процесом забезпечення якості освіти в КЗЗСО І-ІІІст. «Варвинський ліцей №2» забезпечується внутрішніми нормативно-правовими документами (Статут, положення, рішення, накази тощо), що визначають зміст внутрішньої системи забезпечення якості освіти та механізми її забезпечення.
Процедура управління процесом забезпечення якості освіти в КЗЗСО І-ІІІст. «Варвинський ліцей №2» включає:

  • наявність Стратегії розвитку, системи планування діяльності закладу, моніторингу виконання поставлених цілей і завдань,  спрямованих на підвищення якості освітньої діяльності;
  • формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм;
  • ухвалення рішення про початок формування системи внутрішнього забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
  • призначення відповідальних за створення, впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
  • навчання педагогічних працівників правилам і процедурам впровадження внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
  • формування та підготовка аналітичної групи з визначення ефективності впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти на окремих етапах та в цілому;
  • формування Політики та Цілей у сфері якості (на перспективу, навчальний рік тощо);
  • визначення видів діяльності та процесів у рамках складових внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
  • формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності;
  • розробка процедури щодо визначених процесів (дій, заходів) (внутрішні нормативні основи закладу освіти);
  • визначення та розвиток системи моніторингу якості в закладі;
  • створення позитивного іміджу закладу.
  • удосконалення системи аналізу та прийняття підсумкових рішень.

7.2. Критерії ефективності управлінської діяльності в КЗЗСО І-ІІІ ст. «Варвинський ліцей №2» щодо забезпечення функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

1)       саморозвиток, самоаналіз та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності;

2)        річне планування формувати на стратегічних засадах розвитку закладу;

3)       здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проєктів;

4)       забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів;

5)       поширення позитивної інформації про заклад;

6)       створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні); 

7)       застосування ІКТ-технологій  у освітньому процесі;

8)       забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу;

9)  позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.

7.3. Ділові  та особистісні  якості  керівних кадрів визначаються за  критеріями:

1)      цілеспрямованість та саморозвиток;

2)      компетентність;

3)      динамічність та самокритичність;

4)      управлінська етика;

5)      прогностичність та  аналітичність;

6)      креативність, здатність до інноваційного пошуку;

7)      здатність приймати своєчасні рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

8. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти

Одним із основних елементів забезпечення якості освітнього процесу в КЗЗСО І-ІІІст. «Варвинський ліцей №2» є наявність відповідних ресурсів (кадрових, матеріально-технічних, навчально-методичних,  інформаційних) та ефективність їх застосування.

Приміщення закладу збудоване у 1993 році. Проектна потужність 520 учнів.

Освітній процес здійснюється у 9 кабінетах, 22 класних кімнатах, 2 спортивних залах, комбінованій майстерні,  актовій залі, краєзнавчому музеї.

         Приміщення їдальні забезпечено сучасним технологічним обладнанням та розраховане на 120 місць. Учні 1-4 класів та учні пільгових категорій забезпечені безкоштовним гарячим харчуванням.

         Діє 10 внутрішніх туалетів, забезпечено централізоване водопостачання та водовідведення. Опалюється приміщення за допомогою газової індивідуальної котельні.

Навчальні програми, за якими здійснюється освітній процес здобувачів загальної середньої освіти, забезпечують можливість досягнення компетентностей.

У наявності навчальні програми з усіх освітніх предметів, курсів за вибором, факультативів. Бібліотечний фонд закладу нараховує 17418 примірників. Забезпеченість освітнього процесу навчальною літературою становить 100%.

КЗЗСО І-ІІІст. «Варвинський ліцей №2» має доступ до мережі Інтернет,  баз даних у режимі on-line,  електронну пошту [email protected]

9. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти

У КЗЗСО І-ІІІст. «Варвинський ліцей №2» здійснюється збір, узагальнення, аналіз та використання відповідної інформації для ефективного управління освітнім процесом та іншою діяльністю.

Ефективному управлінню якістю освітньої діяльності в закладі освіти сприяють електронна система збирання й аналізу інформації та частково система електронного документообігу. У ході оцінки якості освітнього процесу використовують комп’ютерні технології для обробки інформації. Для обміну інформацією щодо якості освітнього процесу використовується відео- аудіо- і магнітні носії інформації, розмножувальна техніка. У закладі створений банк даних (статистика) за результатами освітнього процесу та освітньої діяльності:

  • статистична інформація форм ЗНЗ-1, 1-ЗСО, 83-РВК, 77-РВК ;
  • інформаційна база про якість освітнього процесу на рівні різних класів;
  • інформаційна база про результати державної підсумкової атестації в співставленні з річними показниками;
  • інформаційна база про результати зовнішнього незалежного оцінювання в співставленні з річними показниками.

Для забезпечення більш широких і різноманітних зв’язків закладу із зовнішнім середовищем, у тому числі доступу до різних баз даних, джерел інформації КЗЗСО І-ІІІст. «Варвинський ліцей №2» підключено до швидкісного Інтернету. Є зона Wі-Fі підключення.

Для забезпечення створення єдиного інформаційного поля та забезпечення публічності інформації про заклад освіти в КЗЗСО І-ІІІст. «Варвинський ліцей №2»функціонує офіційний сайт закладу  http://varva-school-2.com.ua/ .

Публічність інформації про діяльність закладу забезпечено згідно зі статтею 30 Закону України «Про освіту». На офіційному сайті розміщено:

  • статут закладу освіти;
  • ліцензія на провадження освітньої діяльності;
  • структура та органи управління закладу освіти;
  • кадровий склад закладу освіти;
  • освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;
  • територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;
  • ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;
  • мова освітнього процесу;
  • наявність вакантних посад;
  • матеріально-технічне забезпечення закладу освіти;
  • результати моніторингу якості освіти;
  • річний звіт директора про діяльність закладу освіти;
  • правила прийому до закладу освіти;
  • умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами;
  • правила поведінки здобувача освіти в закладі освіти;
  • план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
  • порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;
  • порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування);
  • інша інформація, що оприлюднюється за рішенням закладу освіти або на вимогу законодавства.

      Крім зазначеного, на сайті є інформація про звіти та надходження та використання всіх коштів, отриманих як благодійна допомога. Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється.

З метою використання інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного управління освітнім процесом в закладі освіти створено інформаційно-освітнє середовище на порталі інформаційної системи управління освітою (ІСУО).

10. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та ефективне пристосування

Заклад освіти забезпечує здобувача освіти з особливими освітніми потребами інклюзивним освітнім середовищем:

  • необхідними ресурсами освітнього процесу, що мають відповідати

ліцензійним та акредитаційним вимогам;

  • умовами доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими

освітніми потребами.

Право на доступну освіту зазначеної категорії дітей реалізується за бажанням батьків шляхом організації індивідуальної форми навчання. Заклад освіти за потреби утворює інклюзивні та/або спеціальні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей (стаття 20 Закону України «Про освіту»).

Практичне впровадження інклюзивного середовища базується на принципах універсального дизайну та ефективного пристосування. Зокрема шкільний освітній процес відповідає широкому спектру індивідуальних можливостей здобувачів освіти; забезпечує гнучку методику навчання, викладання та подання матеріалу; доступні та гнучкі навчальні плани й програми. Навчальні матеріали прості та чіткі у використанні незалежно від навичок та досвіду здобувачів освіти; лабораторне обладнання та обладнання в майстернях із чіткими та інтуїтивно зрозумілими елементами управління. Забезпечується врахування різного впливу шкільного середовища на «сенсорний досвід» дитини; використання кольору, світла, звуків, текстури; легкий доступ до інформаційно-комунікативних технологій.

Здобувачі освіти мають вдосталь часу, щоб надати відповідь на питання; використання навчального програмного забезпечення, яке має вказівки/застереження, коли здобувач освіти робить неправильний вибір. Дизайн школи в основному  враховує наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних маніпуляціях, з огляду на антропометричні характеристики, стан та мобільність користувача. Наявність необхідного розміру і простору:

  • доступні навчальні місця для здобувачів освіти, у тому числі з прилеглим простором для асистентів вчителів;
  • меблі, фурнітура та обладнання, що підтримують широкий спектр навчання та навчальних методик;
  • можливість регулювання середовища (наприклад, освітлення) для різноманітних потреб здобувачів освіти в навчанні та інше.

У закладі освіти створено необхідні умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами:

  • затишні, ошатні класні кімнати на першому поверсі;
  • внутрішні туалети на першому поверсі;
  • роздягальня в класній кімнаті;
  • шкільна їдальня на першому поверсі;
  • при вході до школи розташовано пандус для колісних крісел;
  • освітній процес (у разі потреби) забезпечено навчальною, методичною та науковою літературою на паперових та електронних носіях завдяки фондам шкільної бібліотеки;
  • для якісного психологічного, соціального, медичного та педагогічного супроводу дітей з особливими потребами, батьків та педагогів у штаті є посади практичного психолога, соціального педагога, медичної сестри.

ІІ. Методи збору інформації та рівні оцінювання

Проведення оцінювання освітньої діяльності закладу передбачає наявність достатньої кількості інформації. З цією метою доцільно використовувати такі методи збору інформації:

  • опитування учасників освітнього процесу (анкетування, інтерв’ю);
  • спостереження (за освітнім середовищем, проведенням навчальних занять);
  • вивчення документації.

Вибір методу має забезпечити отримання релевантної інформації для всебічного вивчення та об’єктивного самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу.

Вивчення документації. Аналіз документації закладу надасть можливість дослідити досягнення та проблемні питання щодо діяльності закладу, а також створить умови для прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Опитування. Опитування може проводиться у таких формах:

Анкетування. Цей спосіб дозволяє дізнатися про ставлення учасників освітнього процесу до певних питань діяльності закладу. У процесі анкетування  можна використати анкети для педагогічних працівників, учнів та батьків. Анкети є комбінованими, оскільки містять питання трьох видів:

  • закриті – запитання, де респондентам пропонується обрати одну із запропонованих варіантів відповідей;
  • напівзакриті – запитання, де окрім запропонованих варіантів відповідей, респонденти можуть прописати власну думку на запитання;
  • відкриті – запитання, де респондентам не пропонується перелік підготовлених відповідей, а в бланках є місце для відповідей у довільній формі.

Анкетування може проводитися  онлайн чи  письмово з  використанням

відповідних форм бланків.

Індивідуальне та групове інтерв’ю. Індивідуальне інтерв’ю дає можливість більш детально дізнатися про ставлення особи до даної у закладі проблеми чи явища. Індивідуальне інтерв’ю може бути структурованим, неструктурованим та напів структурованим.

Групове інтерв’ю (фокус-група) передбачає проведення співбесіди на поставлену тему з групою осіб (від шести до 12). Її учасники спілкуються між собою, а модератор організовує обговорення питань заявленої теми.

Спостереження. Спостереження за освітнім середовищем дає можливість зафіксувати наявність чи відсутність необхідної для освітнього процесу матеріально-технічної бази, відповідність її санітарно-гігієнічним вимогам, та нормам охорони праці й безпеки життєдіяльності. Окрім членів робочої групи, до проведення спостереження за освітнім середовищем можна залучити батьків та представників учнівського самоврядування. Тривалість спостереження може залежати від завдання дослідження.

Спостереження за проведенням навчального заняття дозволяє оцінити рівень педагогічної діяльності вчителів та систему оцінювання навчальної діяльності учнів. У ході такого спостереження важливо звернути увагу на особливості його проведення та педагогічні аспекти роботи вчителя:

  • розвиток і формування ключових компетентностей;
  • робота учнів під час навчального заняття;
  • оцінювання діяльності учнів під час проведення навчального заняття;
  • спрямованість навчального заняття на формування в учнів ключових компетентностей та суспільних цінностей;
  • використання інформаційно-комунікаційних технологій, обладнання, засобів навчання;
  • комунікація з учнями;
  • організація роботи з учнями з особливими освітніми потребами  (у разі наявності таких).

Окрім того, форма спостереження за проведенням навчального заняття може містити перелік питань для вчителя, спрямованих на рефлексію його професійної діяльності (планування роботи, використання інформаційно-комунікаційних технологій та медіаресурсів у освітній діяльності, застосування системи оцінювання результатів навчальних досягнень учнів у практичній діяльності).

Самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу здійснюватиметься за наступною моделлю – щорічне самооцінювання за певними напрямами діяльності та періодично – комплексне самооцінювання.

Проведення в закладі щорічного самооцінювання освітніх і управлінських процесів передбачає встановлення рівня їх якості. 

Такими рівнями оцінювання є рівні, передбачені Порядком проведення інституційного аудиту:

  • перший (високий),
  • другий (достатній),
  • третій (вимагає покращення),
  • четвертий (низький).

Оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу здійснюватиметься за допомогою вербального шаблону (додаток 1).

ІІІ. Використана нормативно-правова база

  1. Бобровський М.В., Горбачов С.І., Заплотинська О.О. Абетка для директора: рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти. – Київ, 2020. – 240 с.
  2. Державні стандарти загальної середньої освіти.
  3. Закон України «Про повну загальну середню освіту» (від 16.01.2020р.).
  4.  Закон України «Про освіту» № 2145-VIII від 05.09.2017 (зі змінами № 392-IX від 18.12.2019 р.
  5. Розпорядження КМУ «Про схвалення концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року» від 14.12. 2016 р. № 988-р (зі змінами віл 22.08.2018 р. № 592-р.
  6. Наказ МОН «Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників» від 06.10.2010 р. № 930 (зі змінами від 08.08.2013 р. № 1135.
  7. Постанова КМУ «Про затвердження Положення про сертифікацію педагогічних працівників» від 27.12.2018 р. № 1190 (зі змінами від 24.12.2019 р. № 1094).
  8. Постанова КМУ «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» від 21.08.2019 р. № 800 (зі змінами від 27.12.2019 р. № 1133.
  9. Статут  КЗЗСО І-ІІІст. «Варвинський ліцей №2»

Додаток 1

Орієнтовні рівні якості освітніх та управлінських процесів
для самооцінювання закладу освіти

(вербальний шаблон)

Рівні самооцінювання якості освітньої діяльності ЗЗСОЗміст напрямуПримітка
  Напрям 1. ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ  
1.1. Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці  
високий        1.1.1. Територія та приміщення чисті і охайні. Щоденно здійснюється огляд території. Територія закладу недоступна для несанкціонованого заїзду транспорту та доступу сторонніх осіб. У приміщення закладу допускаються виключно учасники освітнього процесу. Кількість учнів закладу освіти не перевищує його проєктну потужність. Навчальні кабінети перших класів розміщені на першому поверсі. Навчальні кабінети початкової школи непрохідні, розміщені в окремому приміщенні/блоці. Облаштовано спортивні майданчики. Майданчики для учнів 1 – 4-х класів обладнані тіньовими навісами, ігровим та фізкультурно-спортивним обладнанням, що відповідає віковим особливостям учнів та запитам дітей з особливими освітніми потребами. У приміщеннях закладу освіти повітряно-тепловий режим та освітлення відповідає санітарним нормам. Приміщення прибрані. Облаштовані туалети утримуються в належному стані. У закладі дотримано питний режим. Приміщення закладу освіти використовуються раціонально, комплектування класів відбувається з урахуванням чисельності здобувачів освіти, їх особливих освітніх потреб, площі навчальних приміщень. У закладі освіти є персональні робочі місця для педагогічних працівників, облаштовані місця відпочинку для учасників освітнього процесу. 1.1.2. Заклад освіти забезпечений навчальними кабінетами і приміщеннями, необхідними для реалізації освітньої програми та забезпечення освітнього процесу. Навчальні кабінети обладнані засобами навчання відповідно до вимог законодавства та освітньої програми. 1.1.3. Інструктажі/навчання з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій проводяться періодично (згідно з вимогами законодавства про охорону праці) з працівниками закладу. Учасники освітнього процесу дотримуються вимог. 1.1.4 Інструктажі/навчання з питань надання домедичної допомоги, реагування на випадки травмування або погіршення самопочуття здобувачів освіти та працівників під час освітнього процесу  проводяться періодично (згідно  з вимогами законодавства про охорону праці) з педагогічним працівниками. Педагогічні працівники та керівництво у разі нещасного випадку діють у встановленому законодавством порядку. 1.1.3. Інструктажі і навчання проводяться з працівниками закладу, здобувачами освіти. Учасники освітнього процесу дотримуються вимог щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій 1.1.4. З педагогічними працівниками проводяться інструктажі й навчання. Педагогічні працівники та керівництво вживають відповідних заходів у разі нещасного випадку 1.1.5. Організація харчування в закладі освіти сприяє формуванню культури здорового харчування в здобувачів освіти. Учасники освітнього процесу задоволені умовами харчування. 1.1.6. Комп’ютери закладу освіти облаштовані технічними засобами та інструментами контролю за безпечним користуванням мережею Інтернет. Здобувачі освіти та батьки поінформовані закладом освіти щодо безпечного використання мережі Інтернет. 1.1.7. У закладі освіти налагоджена система роботи з адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу педагогічних працівників до професійної діяльності 
достатній1.1.1. В основному територія та приміщення чисті та охайні. Щоденно здійснюється огляд території. Територія закладу недоступна для несанкціонованого заїзду транспорту. Приміщення недоступні для сторонніх осіб. У випадку, коли кількість учнів перевищує проєктну потужність закладу, керівником вжито належних заходів для забезпечення відповідного рівня організації освітнього процесу. Навчальні кабінети початкової школи непрохідні, в основному розміщені не вище другого поверху та ізольовані від основної та старшої школи. Облаштовано спортивні майданчики. Майданчики для учнів 1 – 4-х класів обладнані ігровим та фізкультурно-спортивним обладнанням, що відповідає віковим особливостям учнів. В основному приміщення закладу освіти використовуються раціонально. У переважній більшості випадків комплектування класів відбувається з урахуванням чисельності здобувачів освіти, площі навчальних приміщень. У закладі освіти є робочі місця для педагогічних працівників. В основному облаштовані місця відпочинку для учасників освітнього процесу. 1.1.2. Заклад освіти в переважній більшості  забезпечений навчальними кабінетами і приміщеннями, необхідними для реалізації освітньої програми та забезпечення освітнього процесу. Навчальні кабінети в основному обладнані засобами навчання відповідно до вимог законодавства та освітньої програми. 1.1.3. Інструктажі проводяться з працівниками та здобувачами освіти. 1.1.5. Переважна більшість учасників освітнього процесу задоволені умовами харчування. Упродовж останніх трьох років спостерігається тенденція до покращення умов харчування. 1.1.6. Переважна більшість здобувачів освіти та їх батьки поінформовані закладом освіти щодо безпечного використання мережі Інтернет. 1.1.7. У закладі освіти здійснюється робота з адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу 
вимагає покращення1.1.1. На території закладу є нагромадження сміття, будівельного матеріалу, опалого листя. На території закладу порушена цілісність огорожі. Територія доступна для сторонніх осіб і несанкціонованого заїзду транспорту. Кількість учнів закладу перевищує його проєктну потужність і керівництвом закладу не вживаються належні заходи реагування. Половина навчальних кабінетів початкової школи розміщені вище другого поверху. Наявні прохідні навчальні кабінети. Майданчики для учнів 1 – 4-х класів відсутні. В окремих приміщеннях закладу не створено комфортний повітряно-тепловий режим та не забезпечено належне освітлення. Керівництвом закладу не вжито належних заходів реагування для вирішення ситуації.
Є неприбрані приміщення. Облаштування та/або утримання туалетів не відповідає санітарним вимогам. Є проблеми із постійним забезпеченням питного режиму. Частина приміщень закладу освіти нераціонально використовуються при організації освітнього процесу. У незначній частині випадків при комплектуванні класів враховано чисельність площу навчальних приміщень. Педагогічні працівники забезпечені робочими місцями. Є потреба в дооблаштуванні місць відпочинку для учасників освітнього процесу. 1.1.2. Заклад освіти недостатньо забезпечений навчальними кабінетами і приміщеннями, необхідними для реалізації освітньої програми та забезпечення освітнього процесу. Є проблеми в обладнанні навчальних кабінетів засобами навчання відповідно до вимог законодавства та освітньої програми. Керівництвом закладу не вжито належних заходів реагування для вирішення ситуації. 1.1.5. Організація харчування в закладі освіти не завжди сприяє формуванню культури здорового харчування в здобувачів освіти. Більшість учасників освітнього процесу задоволені умовами харчування. Керівництво закладу вживає окремі заходи для покращення умов харчування. 1.1.6. Більшість здобувачів освіти та їхніх батьки поінформовані закладом освіти щодо безпечного використання мережі Інтернет. 1.1.7. У закладі освіти проводяться окремі (спонтанні) заходи з адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу та педагогічних працівників до професійної діяльності
 
низький1.1.1. Територія закладу та/або приміщення – занедбані, є небезпечними для учасників освітнього процесу. Кількість учнів закладу перевищує його проєктну потужність. Навчальні кабінети початкової школи не ізольовані від основної та старшої школи, розміщені на четвертому поверсі. Спортивні та/або ігрові майданчики відсутні. Керівництвом закладу впродовж останніх років не вживалися відповідні заходи щодо облаштування спортивних та ігрових майданчиків. Значна частина приміщень закладу функціонують у умовах незадовільного повітряно-теплового режиму та освітлення. Більшість приміщень не прибираються. Відсутні внутрішні вбиральні (туалет облаштовано на вулиці). Питний режим не забезпечено. Керівництвом закладу не вживаються заходи для забезпечення належних умов функціонування та утримання приміщень. Приміщення закладу освіти використовуються нераціонально, при комплектуванні класів не враховується чисельність і площа навчальних приміщень. Є робочі місця лише для частини педагогічних працівників, відсутні місця відпочинку для учасників освітнього процесу. 1.1.2. Заклад освіти не забезпечений необхідними навчальними кабінетами, недостатня кількість приміщень для забезпечення освітнього процесу. Незначна частина навчальних кабінетів обладнані засобами навчання відповідно до вимог законодавства та освітньої програми Керівництвом закладу не вживаються заходи для покращення стану матеріально-технічного забезпечення навчальних приміщень. Не проводяться інструктажі і навчання. Учасники освітнього процесу не дотримується вимог щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій. 1.1.4. Не проводяться інструктажі та навчання. Педагогічні працівники й керівництво закладу не реагують та не вживають відповідних заходів реагування у разі нещасного випадку. 1.1.5. У закладі освіти не створено умов для організації культури здорового харчування. Керівництво закладу не вживає належних заходів реагування. Незначна кількість учасників освітнього процесу задоволені умовами харчування. Упродовж останніх трьох років керівництвом закладу не вжито дієвих заходів реагування для покращення умов харчування учнів. 1.1.6. Закладом освіти практично не здійснюється інформування учасників освітнього процесу про безпечне використання мережі Інтернет. 1.1.7. У закладі освіти не проводиться робота з адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу та педагогічних працівників до професійної діяльності 
1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації
високий1.2.1. У закладі освіти розроблений, затверджений та оприлюднений на сайті закладу План заходів спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню). Заходи проводяться регулярно відповідно до плану роботи. Здобувачі освіти та педагогічні працівники вважають освітнє середовище безпечним і психологічно комфортним. Керівництво та педагогічні працівники закладу освіти проходять навчання (у тому числі дистанційно), співпрацюють з компетентними фахівцями, ознайомлюються з нормативно-правовими документами щодо виявлення ознак булінгу, іншого насильства та запобігання йому. Заклад освіти співпрацює з представниками правоохоронних органів, іншими фахівцями, регулярно залучаючи їх до роботи з питань запобігання та протидії булінгу. 1.2.2. У закладі освіти оприлюднено правила поведінки, адаптовані для сприйняття учасниками освітнього процесу, що засновані на правах людини й спрямовані на формування позитивної мотивації в поведінці учасників освітнього процесу. Учасники освітнього процесу ознайомлені з ними та дотримуються їх. 1.2.3. У закладі освіти здійснюється постійний аналіз причин відсутності здобувачів освіти, на основі результатів аналізу приймаються відповідні рішення, які є результативними. Заклад реагує на звернення про випадки булінгу, приймаються відповідні рішення, простежується результат виконання цих рішень, здійснюється аналіз звернень та ефективності прийнятих рішень. Психологічна служба закладу освіти здійснює системну роботу з виявлення, реагування та запобігання булінгу, іншому насильству. Здобувачі освіти, яким необхідна психолого-соціальна підтримка, отримують її. Заклад освіти повідомляє органи та служби у справах дітей, правоохоронні органи про факти булінгу та іншого насильства 
достатній1.2.1. У закладі освіти розроблено та затверджено План заходів освіти розроблено та затверджено План заходів ,спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню). У закладі освіти реалізовані заходи із запобігання проявам дискримінації. Переважна більшість здобувачів освіти і педагогічних працівників вважають освітнє середовище безпечним і психологічно комфортним. Керівництво та переважна більшість педагогічних працівників закладу освіти проходять навчання в закладі, ознайомлені з нормативно-правовими документами щодо виявлення ознак булінгу, іншого насильства та запобігання йому. Заклад освіти залучає представників правоохоронних органів, інших фахівців з питань запобігання та протидії булінгу. 1.2.2. У закладі освіти оприлюднено правила поведінки для учнів, спрямовані на формування позитивної мотивації в поведінці. Усі учасники освітнього процесу ознайомлені  з ними та переважна більшість дотримується їх. 1.2.3. У закладі освіти здійснюється аналіз причин відсутності здобувачів освіти на заняттях та вживаються відповідні заходи. Заклад реагує на звернення про випадки булінгу, приймаються відповідні рішення, простежується результат виконання цих рішень. Здобувачі освіти у разі потреби отримують необхідну психолого-соціальну підтримку. 
вимагає покращення1.2.1. У закладі освіти розроблено, але не затверджено та/ або не оприлюднено на сайті закладу План заходів спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню). У змісті відсутній системний підхід. У закладі освіти проводяться лише поодинокі (не більше 2 на рік) заходи із запобігання проявам дискримінації. Близько половини здобувачів освіти і педагогічних працівників вважають освітнє середовище безпечним і психологічно комфортним. Керівництво та частина педагогічних працівники закладу освіти ознайомлені з нормативно-правовими документами щодо виявлення ознак булінгу, іншого насильства та запобігання йому. Заклад освіти не сприяє співпраці із правоохоронними органами та іншими фахівцями. 1.2.2. У закладі освіти оприлюднено правила поведінки для учнів, проте вони не формують позитивної мотивації. Більшість учасників освітнього процесу ознайомлені з ними та близько половини дотримуються їх. 1.2.3. У закладі освіти забезпечується фіксація відсутності здобувачів освіти на заняттях, проте не здійснюється аналіз причин їхньої відсутності. Заклад відповідним чином реагує на звернення про випадки булінгу та приймаються відповідні рішення. Робота в закладі освіти з виявлення, реагування та запобігання булінгу, іншому насильству здійснюється, але вона не є системною. Більшість здобувачів освіти в разі потреби отримують необхідну психолого-соціальну підтримку. Заклад освіти не завжди повідомляє органи та служби у справах дітей, правоохоронні органи про факти булінгу та іншого насильства 
низький1.2.1. У закладі відсутній План заходів спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню). У закладі освіти не проводяться заходи із запобігання проявам дискримінації. Незначна частина здобувачів освіти та педагогічних працівників вважають освітнє середовище безпечним і психологічно комфортним. Керівництво та педагогічні працівники закладу освіти не ознайомлені з нормативно-правовими документами щодо виявлення ознак булінгу, іншого насильства та запобігання йому. Заклад освіти не залучає представників правоохоронних органів, інших фахівців з питань запобігання та протидії булінгу. 1.2.2. У закладі освіти відсутні розроблені правила поведінки для учнів. 1.2.3. У закладі освіти практично не здійснюється контроль відсутності здобувачів освіти на навчальних заняттях. Заклад практично не реагує на звернення про випадки булінгу. У закладі освіти відсутня робота з виявлення, реагування та запобігання булінгу, іншому насильству. Меншість здобувачів освіти, яким необхідна психолого–соціальна підтримка, отримують її. Заклад освіти не повідомляє органи та служби у справах дітей, правоохоронні органи  про факти булінгу та іншого насильства 
1.3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору
високий1.3.1. У закладі освіти забезпечено архітектурну доступність (забезпечено доступ до території, споруди). Приміщення і територія адаптовані до використання учасниками освітнього процесу, зокрема: туалетні кімнати, навчальні приміщення, їдальня, маршові сходи (наявність мобільних підйомників), коридори, гардероб облаштовані з урахуванням індивідуальних освітніх потреб. У закладі освіти наявні та використовуються ресурсна кімната, дидактичні засоби відповідно до освітніх потреб здобувачів освіти. 1.3.3. Заклад освіти забезпечений необхідними фахівцями та/або залучає необхідних фахівців для реалізації інклюзивного навчання. У закладі освіти забезпечується корекційна спрямованість освітнього процесу на основі єдності, співпраці педагогічного колективу з сім’єю, фахівцями ІРЦ, іншими фахівцями. Педагогічні працівники застосовують специфічні форми й методи роботи під час роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. У закладі освіти налагоджено співпрацю педагогічних працівників щодо навчання дітей з особливими освітніми потребами (створення координаційних груп учителів, команди психолого-педагогічного супроводу). До розроблення індивідуальної програми розвитку залучені батьки, створені умови для залучення асистента дитини в освітній процес. Заклад освіти системно співпрацює з інклюзивно-ресурсним центром щодо психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами. 1.3.4. У закладі освіти формуються наскрізні навички здорового способу життя та екологічно доцільної поведінки у здобувачів освіти в освітньому процесі, у тому числі через освітні проекти. Простір закладу освіти, обладнання, засоби навчання сприяють формуванню ключових компетентностей та наскрізних умінь здобувачів освіти 1.3.5. У закладі освіти створений інформаційно-ресурсний центр, який використовується для індивідуальної, групової, проектної та іншої роботи в рамках освітнього процесу, різних форм комунікації учасників освітнього процесу. У закладі освіти ресурси бібліотеки використовуються для формування в учнів інформаційно-комунікативної компетентності через проведення консультацій, навчальних занять, позаурочних заходів 
достатній1.3.1. У закладі освіти наявні та використовуються дидактичні засоби для осіб з особливими освітніми потребами. У разі відсутності ресурсної кімнати ведуться роботи з її створення та облаштування або облаштовано сенсорні осередки. У закладі освіти забезпечується корекційна спрямованість освітнього процесу на основі єдності, співпраці педагогічного колективу з сім’єю. 1.3.2. У закладі освіти налагоджено співпрацю педагогічних працівників щодо навчання дітей з особливими освітніми потребами (створення команди психолого-педагогічного супроводу). До розроблення індивідуальної програми розвитку залучаються батьки. 1.3.3.Заклад освіти у разі потреби співпрацює з інклюзивно-ресурсним центром щодо психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами. 1.3.4. У закладі освіти формуються наскрізні навички здорового способу життя та екологічно доцільної поведінки в здобувачів освіти в освітньому процесі. В основному обладнання, засоби навчання сприяють формуванню ключових компетентностей та наскрізних умінь здобувачів освіти. 1.3.5. Бібліотека закладу освіти використовується для навчально-пізнавальної діяльності. У закладі освіти ресурси бібліотеки використовуються для проведення навчальних занять, позаурочних заходів 
вимагає покращення1.3.1. У закладі освіти наявні, дидактичні засоби для осіб з особливими освітніми потребами, однак вони не відповідають віковим особливостям дітей та∕або їхнім освітнім потребам. Ресурсна кімната відсутня або практично не використовується. 1.3.2. У закладі освіти до реалізації інклюзивного навчання не залучаються всі необхідні фахівці. У закладі освіти забезпечується корекційна спрямованість освітнього процесу, однак сім’я до цього процесу залучається не в повній мірі. У закладі освіти не створено команду психолого-педагогічного супроводу, але індивідуальну програму розвитку розроблено. Розроблена індивідуальна програма розвитку дитини без залучення батьків. 1.3.3. Заклад освіти в поодиноких випадках, фрагментарно співпрацює з інклюзивно-ресурсним центром щодо психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами. 1.3.4. У закладі освіти формуються навички здорового способу життя та екологічно доцільної поведінки здобувачів освіти під час викладання окремих предметів (курсів). Наявне обладнання й засоби навчання не використовуються для формування ключових компетентностей та наскрізних умінь учнів. У закладі освіти ресурси бібліотеки використовуються для проведення запланованих заходів, акцій. 
низький1.3.1. У закладі освіти не забезпечено архітектурну доступність. Приміщення й територія не адаптовані до використання усіма учасниками освітнього процесу. У закладі освіти відсутні ресурсна кімната та дидактичні засоби для дітей з особливими освітніми потребами. Керівництво закладу не вживає відповідних заходів реагування. 1.3.2. Заклад освіти не забезпечений фахівцями для реалізації інклюзивного навчання. Керівництво закладу не вживає належних заходів для залучення відповідних фахівців до реалізації інклюзивного навчання. У закладі освіти не забезпечена корекційна спрямованість освітнього процесу. Керівництво закладу не вживає відповідних дій для забезпечення корекційної спрямованості освітнього процесу. Педагогічні працівники не застосовують специфічні форми й методи роботи під час роботи з дітьми з особливими освітніми потребами навіть у разі необхідності. У закладі освіти не створено команда психолого-педагогічного супроводу та не розроблені індивідуальні програми розвитку. У закладі освіти не розроблена індивідуальна програма розвитку дитини. 1.3.3. Заклад освіти не співпрацює з інклюзивно-ресурсним центром щодо психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами. 1.3.4. У закладі освіти практично не формуються навички здорового способу життя та екологічно доцільної поведінки здобувачів освіти. Заклад освіти не має обладнання та засобів навчання для формування ключових компетентностей і наскрізних умінь учнів. 1.3.5. Бібліотека закладу освіти використовується виключно для зберігання літератури. У закладі освіти ресурси бібліотеки не використовуються для проведення освітніх заходів. 
  Напрям 2. СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ  
2.1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень
високий2.1.1. У закладі освіти оприлюднено критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень у різних формах. Здобувачі освіти отримують інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання їхніх навчальних досягнень із сайту закладу, за допомогою усної інформації від педагогічних працівників, інформаційних стендів у навчальних кабінетах та інших приміщеннях закладу. 2.1.2. Учителі застосовують систему оцінювання, спрямовану на реалізацію компетентнісного підходу. 2.1.3. Здобувачі освіти вважають, що оцінювання результатів їхнього навчання у закладі освіти є справедливим і об’єктивним 
достатній2.1.1. Критерії оцінювання навчальних досягнень оприлюднено в різних формах, а правила і процедури оцінювання є на сайті закладу освіти та/або в змісті освітньої програми. Більшість здобувачів освіти отримують інформацію визначеним у закладі способом, у тому числі від педагогічних працівників. 2.1.2. Переважна більшість учителів застосовують систему оцінювання, спрямовану на реалізацію компетентнісного підходу. 2.1.3. Переважна більшість здобувачів освіти вважають оцінювання результатів їхнього навчання в закладі освіти справедливим і об’єктивним 
вимагає покращення2.1.1. Оприлюднено критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень лише на сайті закладу освіти (наприклад, в змісті освітньої програми). Більшість опитаних здобувачів освіти не отримують інформацію, у тому числі й від педагогічних працівників, про критерії, правила і процедури оцінювання їхніх навчальних досягнень. 2.1.2. Більшість опитаних учителів застосовують систему оцінювання, спрямовану на реалізацію компетентнісного підходу. 2.1.3. Більшість опитаних здобувачів освіти вважають оцінювання їхніх результатів навчання в закладі освіти справедливим і об’єктивним 
низький2.1.1. Критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень учнів не оприлюднені. Здобувачі освіти практично не отримують інформацію, у тому числі й від педагогічних працівників, про критерії, правила і процедури оцінювання їхніх навчальних досягнень. 2.1.2. Здебільшого вчителі не застосовують систему оцінювання, спрямовану на реалізацію компетентнісного підходу. 2.1.3. Менше половини здобувачів освіти вважають оцінювання результатів їхнього навчання в закладі освіти справедливим і об’єктивним 
2.2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти
високий2.2.1. У закладі освіти систематично проводяться моніторинги результатів навчання здобувачів освіти з усіх предметів (курсів) інваріантної частини. За результатами моніторингів здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти, приймаються рішення щодо їх коригування, помітний позитивний результат цих рішень. 2.2.2. Переважна більшість вчителів використовують у своїй роботі формувальне оцінювання 
достатній2.2.1. Моніторинги проводяться не менше 2-х разів на рік з усіх предметів (курсів) інваріантної частини. За результатами моніторингів здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти, приймаються рішення щодо їх коригування. 2.2.2. Більшість учителів використовують у своїй роботі формувальне оцінювання 
вимагає покращення2.2.1. Моніторинги проводяться один-два рази  на рік із визначених закладом освіти предметів (курсів). За результатами моніторингів здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти. 2.2.2. Близько половини вчителів використовують у своїй роботі формувальне оцінювання 
низький2.2.1. Моніторинги не проводились або проводилися не кожного навчального року. Результати моніторингів лише зафіксовані, аналіз не здійснювався. 2.2.2. Менше третини учителів використовують у своїй роботі формувальне оцінювання 
2.3. Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання
високий2.3.1. Здобувачі освіти отримують необхідну допомогу в навчальній діяльності в різних формах (консультації, індивідуальні завдання, допомога в підготовці до участі в учнівських олімпіадах, науково-дослідницькій діяльності тощо). Переважна більшість здобувачів освіти відповідально ставиться до процесу навчання, оволодіння освітньою програмою. 2.3.2. Переважна більшість учителів використовують самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти 
достатній2.3.1 Більшість здобувачів освіти отримує необхідну допомогу в навчальній діяльності та відповідально ставиться до процесу навчання, оволодіння освітньою програмою. 2.3.2 Близько половини учителів використовують самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти 
вимагає покращення2.3.1. Близько половини здобувачів освіти отримують необхідну допомогу в навчальній діяльності та відповідально ставляться до процесу навчання, оволодіння освітньою програмою. 2.3.2. Близько третини вчителів використовують самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти 
низький2.3.1. Менше половини здобувачів освіти отримують необхідну допомогу в навчальній діяльності та відповідально ставляться до процесу навчання, оволодіння освітньою програмою. 2.3.2 У закладі освіти практично не використовується самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти 
  Напрям 3. ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ
3.1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти
високий3.1.1. У вчителів наявне календарно-тематичне планування, розроблене самостійно відповідно до освітньої програми та умов роботи закладу, спеціалізації та пробільності. 3.1.2. Учителі використовують освітні технології, спрямовані на оволодіння здобувачами освіти ключовими компетентностями та наскрізними уміннями з використанням різних форм організації освітнього процесу. 3.1.3. Учителі забезпечують реалізацію індивідуальних освітніх траєкторій, у тому числі за власною ініціативою. 3.1.4. Педагогічні працівники створюють та використовують власні освітні ресурси, мають публікації професійної тематики та оприлюднені методичні розробки. 3.1.5. Учителі використовують зміст предмету (курсу) для формування загальнолюдських цінностей, у тому числі власним прикладом та комунікуванням з учнями. 3.1.6. Учителі використовують ІКТ, у тому числі при створенні інформаційних ресурсів, комунікуванні з учасниками освітнього процесу 
достатній3.1.1. В учителів наявне календарно-тематичне планування, що відповідає освітній програмі закладу. 3.1.2. Учителі використовують освітні технології, спрямовані на оволодіння здобувачами освіти ключовими компетентностями та наскрізними уміннями. 3.1.3. Учителі забезпечують реалізацію індивідуальних освітніх траєкторій. 3.1.4. Переважна більшість  педагогічних працівників створюють та використовують власні освітні ресурси, мають публікації професійної тематики та оприлюднені методичні розробки. 3.1.5. Переважна більшість учителів використовують зміст предмету (курсу) для формування загальнолюдських цінностей. 3.1.6. Переважна більшість учителів використовують ІКТ в освітньому процесі 
вимагає покращення3.1.1. Є вчителі, які не мають календарно-тематичного планування. 3.1.2. Більшість вчителів використовують освітні технології, спрямовані на оволодіння здобувачами освіти ключовими компетентностями та наскрізними уміннями. 3.1.3. У роботі вчителів відсутній системний підхід до реалізації індивідуальних освітніх траєкторій. 3.1.4. Близько половини педагогічних працівників створюють та використовують власні освітні ресурси, мають публікації професійної тематики та оприлюднені методичні розробки. 3.1.5. Більшість учителів використовують зміст предмету (курсу) для формування загальнолюдських цінностей. 3.1.6. Близько половини вчителів використовують ІКТ в освітньому процесі 
низький3.1.1. Більшість учителів не мають календарно-тематичного планування. 3.1.2. Менше третини вчителів використовують освітні технології, спрямовані на оволодіння здобувачами освіти ключовими компетентностями та наскрізними уміннями. 3.1.3. Учителі не забезпечують індивідуальні освітні траєкторії для здобувачів освіти, які цього потребують. 3.1.4. Педагогічні працівники закладу не створюють власних освітніх ресурсів. 3.1.5. Менше третини вчителів використовують зміст предмету (курсу) для формування загальнолюдських цінностей. 3.1.6. Менше третини вчителів використовують ІКТ в освітньому процесі 
3.2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників
високий3.2.1. Педагогічні працівники закладу освіти забезпечують власний професійний розвиток, обираючи кількість, види, форми та напрями підвищення рівня власної професійної майстерності. 3.2.2. Педагогічні працівники здійснюють інноваційну діяльність. Наявні педагогічні працівники, які беруть участь у дослідно-експериментальній роботі, помітна їхня результативна робота (публікації, впровадження в практику роботи). Педагогічні працівники закладу освіти залучаються до експертної роботи 
достатній3.2.1. Переважна більшість педагогічних працівників закладу освіти забезпечують власний професійний розвиток, обираючи кількість, види, форми та напрями підвищення рівня своєї професійної майстерності. 3.2.2. Упродовж останніх трьох років у закладі освіти впроваджувалася/впроваджується інноваційна діяльність. Педагогічні працівників ініціюють та/або реалізують освітні проекти 
вимагає покращення3.2.1. Половина педагогічних працівників закладу освіти забезпечують власний професійний розвиток, обираючи кількість, види, форми та напрями підвищення рівня своєї професійної майстерності. 3.2.2. У поодиноких випадках педагогічні працівники здійснюють інноваційну діяльність. Окремі педагоги ініціюють та/або реалізують освітні проекти 
низький3.2.1. Більшість педагогічних працівників закладу освіти не забезпечують власний професійний розвиток. 3.2.2.Педагогічні працівники не беруть участь в інноваційній діяльність, педагоги не ініціюють та/або не реалізують освітні проекти. Педагогічні працівники не залучаються до експертної роботи 
3.3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти
високий3.3.1. Переважна більшість здобувачі освіти вважають, що їхня думка має значення (вислуховується, враховується) в освітньому процесі. У закладі освіти діє учнівське самоврядування, представники якого беруть участь у в діяльності закладу освіти, у тому числі, обговоренні питань удосконалення освітнього середовища, у заходах із забезпечення якості освіти та у розробленні плану заходів закладу Переважна більшість педагогічних працівників використовують форми роботи, спрямовані на формування партнерських взаємин зі здобувачами освіти, застосовують особистісно орієнтований підхід. 3.3.2. Переважна більшість батьків задоволені рівнем комунікації з педагогічними працівниками. 3.3.3.У закладі освіти є неформальні об’єднання педагогічних працівників, реалізуються спільні проекти, практикується наставництво, взаємовідвідування уроків 
достатній3.3.1. Більшість здобувачів освіти вважають, що їхня думка має значення  (вислуховується, враховується) в освітньому процесі. У закладі освіти діє учнівське самоврядування, представники якого беруть участь в діяльності закладу освіти Більшість педагогічних працівників використовують форми роботи, спрямовані на формування партнерських взаємин зі здобувачами освіти, застосовують особистісно орієнтований підхід. 3.3.2. Більшість батьків задоволені комунікацією з педагогічними працівниками. 3.3.3. У закладі освіти наявні методичні об’єднання, практикується наставництва 
вимагає покращення3.3.1. Близько половини здобувачів освіти вважає, що їхня думка має значення (вислуховується, враховується) в освітньому процесі. У закладі діє учнівське самоврядування на рівні класу. Близько половини педагогічних працівників використовують форми роботи, спрямовані на формування партнерських взаємин зі здобувачами освіти, застосовують особистісно орієнтований підхід. 3.3.2. Близько половини батьків задоволені комунікацією з педагогічними працівниками. 3.3.3. У закладі освіти є методичні об’єднання 
низький3.3.1. Менше третини здобувачів освіти вважають, що їхня думка має значення (вислуховується, враховується) в освітньому процесі. Менше третини педагогічних працівників використовують форми роботи, спрямовані на формування партнерських взаємин зі здобувачами освіти, застосовують особистісно орієнтований підхід. 3.3.2. Менше третини батьків задоволені комунікацією з педагогічними працівниками. 3.3.3.У закладі освіти відсутні форми взаємодії між педагогічними працівниками 
3.4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності
високий3.4.1. Педагогічні працівники діють на засадах академічної доброчесності (під час оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти, використання джерел інформації, результатів досліджень, запобігають списуванню). 3.4.2. Учителі інформують учнів про дотримання принципів академічної доброчесності під час проведення навчальних занять та у позаурочній діяльності 
достатній3.4.1.Педагогічні працівники переважно діють на засадах академічної доброчесності (під час оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти допускають необ’єктивне оцінювання, використання джерел інформації, результатів досліджень, запобігають списуванню). 3.4.2. Переважна більшість учителів інформують учнів про дотримання принципів академічної доброчесності під час проведення навчальних занять та у позаурочній діяльності 
вимагає покращення3.4.1.Педагогічні працівники порушують академічну доброчесність (під час оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти допускають необ’єктивне оцінювання, інколи використовують академічний плагіат, допускають списування). 3.4.2. Більшість учителів інформують учнів про дотримання принципів академічної доброчесності під час проведення навчальних занять та у позаурочній діяльності 
низький3.4.1.Педагогічні працівники закладу освіту не володіють культурою академічної доброчесності. 3.4.2. У закладі освіти учні практично не отримують інформацію від вчителів про дотримання принципів академічної доброчесності 
  Напрям 4. УПРАВЛІНСЬКІ ПРОЦЕСИ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ  
4.1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань
високий4.1.1. Стратегія розвитку закладу освіти відповідає особливостям та умовам його діяльності, є чіткою й вимірюваною, розроблена за кожним напрямом освітньої діяльності. 4.1.2. Річний план роботи закладу освіти реалізує стратегію розвитку, враховує освітню програму, результати самооцінювання. До розроблення річного плану роботи залучаються учасники освітнього процесу. Здійснюється аналіз реалізації річного плану роботи за попередній навчальний рік, за потреби вносяться необхідні зміни. Діяльність педагогічної ради спрямовується на реалізацію річного плану і стратегію розвитку закладу. На засіданнях педради розглядаються актуальні питання за напрямами освітньої діяльності. 4.1.3. У закладі освіти функціонує внутрішня система забезпечення якості освіти. Розроблено та оприлюднено Положеннящо визначає стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти. Щорічно проводиться комплексне самооцінювання освітньої діяльності, до якого залучаються учасники освітнього процесу. Отримані результати враховуються при плануванні роботи закладу освіти (стратегії, річному плані тощо). 4.1.4. Керівництво закладу освіти систематично вживає заходи для створення належних умов діяльності закладу (вивчає стан матеріально-технічної бази, планує її розвиток, звертається із відповідними клопотаннями до засновника, провадить фандрайзингову діяльність) 
достатній4.1.1. У закладі освіти є стратегія розвитку, розроблена за кожним із напрямів освітньої діяльності. 4.1.2. Річний план роботи закладу освіти реалізує стратегію розвитку, враховує освітню програму та розробляється в співпраці керівництва закладу освіти та педагогічних працівників. Діяльність педагогічної ради спрямовується на реалізацію річного плану та стратегію розвитку закладу. 4.1.3. У закладі освіти розроблено та оприлюднено Положення що визначає стратегію (політику) й процедури забезпечення якості освіти відповідно до законодавства. У закладі освіти здійснюється щорічне самооцінювання за окремими освітніми напрямами або рівнями освіти. Учасники освітнього процесу залучаються до самооцінювання якості освітньої діяльності через процедури самооцінювання (залучаються до опитування). Отримані результати враховуються в Річному плані. 4.1.4. Керівництво закладу освіти вживає заходи для створення належних умов діяльності закладу (вивчає стан матеріально-технічної бази, планує її розвиток, звертається до засновника) 
вимагає покращення4.1.1. Стратегія розвитку закладу освіти відповідає особливостям і умовам його діяльності, але з переважанням загальних положень, у змісті не виділяються окремо напрями освітньої діяльності. 4.1.2. Річний план роботи фіксує лише поточні завдання. Аналіз реалізації річного плану роботи здійснюється, але необхідні зміни на наступний навчальний рік не вносяться. Діяльність педагогічної ради спрямовується на реалізацію річного плану роботи, але не є системною, не розглядаються питання, які пов’язані зі стратегією розвитку закладу освіти, розбудовою внутрішньої системи забезпечення якості освіти. 4.1.3. Розроблено та оприлюднено Положення, що визначає стратегію (політику) й процедури забезпечення якості освіти, але відсутній один із компонентів, передбачених законодавством. У закладі здійснюється самооцінювання рідше, ніж один раз на рік. Отримані результати вибірково враховуються в Річному плані. 4.1.4. Керівництво закладу вивчає стан матеріально-технічної бази, але відсутній план дій щодо її покращення в стратегії розвитку. Керівництво закладу освіти не звертається з клопотанням до засновника щодо покращення матеріально-технічної бази 
низький4.1.1. У закладі освіти відсутня стратегія розвитку. 4.1.2.У закладі освіти відсутній річний план роботи. До розроблення річного плану роботи не залучались учасники освітнього процесу. 4.1.3. У закладі не розроблено Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти. У закладі освіти не здійснюється самооцінювання освітньої діяльності. 4.1.4. Вивчення стану матеріально-технічної бази не здійснюється 
4.2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм
високий4.2.1. Практично всі учасники освітнього процесу задоволені загальним психологічним кліматом у закладі освіти. Керівництво закладу освіти доступне для спілкування з учасниками освітнього процесу, представниками місцевої громади, в тому числі завдяки використанню сучасних засобів комунікації. Керівництво закладу вчасно розглядає звернення учасників освітнього процесу, оперативно та ефективно їх вирішує. Вживає відповідні заходи реагування та здійснюється аналіз дієвості вжитих заходів. 4.2.2. Заклад освіти розміщує повну та актуальну інформацію, забезпечує змістовне наповнення та регулярне оновлення інформаційних ресурсів закладу освіти (інформаційні стенди, сайт закладу освіти, сторінки в соціальних мережах) 
достатній4.2.1. Переважна більшість учасників освітнього процесу задоволені загальним психологічним кліматом  закладу освіти. Керівництво закладу освіти доступне для спілкування з учасниками освітнього процесу, представниками місцевої громади в дні прийому громадян. Керівництво закладу освіти вчасно розглядає звернення учасників освітнього процесу та вживає відповідні заходи реагування. 4.2.2. Заклад освіти забезпечує змістовне наповнення та вчасне оновлення інформаційних ресурсів закладу (інформаційні стенди, сайт закладу освіти) 
вимагає покращення4.2.1. Близько половини учасників освітнього процесу задоволені загальним психологічним кліматом  закладу освіти. Спілкування учасників освітнього процесу, представників місцевої громади з керівництвом закладу освіти зводиться до листування. У закладі освіти звернення учасників освітнього процесу розглядаються з порушенням встановлених термінів та /або частина звернень залишається без розгляду. 4.2.2. Заклад освіти забезпечує змістовне наповнення та вчасне оновлення інформаційних ресурсів закладу (інформаційні стенди, сайт засновника) 
низький4.2.1. Більшість учасників освітнього процесу не задоволені загальним психологічним кліматом  закладу освіти. У закладі освіти практично не забезпечується доступ учасників освітнього процесу та представників місцевої громади до спілкування з керівництвом. Заклад освіти не реагує на звернення учасників освітнього процесу. Заклад практично не поширює інформацію про свою діяльність 
4.3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників
високий4.3.1. У закладі освіти відсутні вакансії. Педагогічні працівники працюють за фахом. 4.3.2. Керівництво закладу освіти застосовує заходи матеріального та морального заохочення до педагогічних працівників. 4.3.3. У закладі освіти створені умови для постійного підвищення кваліфікації, чергової та позачергової атестації, добровільної сертифікації педагогічних працівників. Педагогічні працівники вважають, що керівництво закладу освіти сприяє їхньому професійному розвиткові 
достатній4.3.1. У закладі освіти впродовж останніх трьох років спостерігається позитивна динаміка до зменшення кількості вакантних посад. Переважна більшість педагогічних працівників працюють за фахом. 4.3.2. Керівництво закладу освіти застосовує заходи морального заохочення до педагогічних працівників. 4.3.3. Переважна більшість педагогічних працівників вважають, що керівництво закладу освіти сприяє їхньому професійному розвиткові 
вимагає покращення4.3.1. У закладі освіти наявні вакансії, керівництво закладу не вживає належних заходів реагування. Близько половини педагогічних працівників працюють за фахом. 4.3.2. Керівництво закладу освіти в поодиноких випадках керівництво закладу застосовує заходи морального заохочення до педагогічних працівників. 4.3.3. Заклад освіти не створює умови, але й не перешкоджає постійному підвищенню кваліфікації, позачергової атестації, добровільній сертифікації педагогічних працівників. Близько половини педагогічних працівників вважають, що керівництво закладу освіти сприяє їхньому професійному розвиткові 
низький4.3.1. У закладі освіти спостерігається стійка тенденція до збільшення кількості вакантних посад. Упродовж останніх трьох років керівництво закладу не вживало жодних заходів реагування для покращення ситуації. Більшість педагогічних працівників працюють не за фахом. 4.3.2. Керівництво закладу освіти не застосовує заходи матеріального та морального заохочення до педагогічних працівників. 4.3.3. Керівництво закладу освіти тим чи іншим чином перешкоджає постійному підвищенню кваліфікації, позачерговій атестації, добровільній сертифікації педагогічних працівників. Більшість педагогічних працівників вважають, що керівництво закладу освіти сприяє їхньому професійному розвиткові 
4.4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою
високий4.4.1. Учасники процесу вважають, що їхні права в закладі освіти не порушуються. 4.4.2. Учасники освітнього процесу вважають, що їхні пропозиції враховуються під час прийняття управлінських рішень. 4.4.3. Керівництво сприяє участі громадського самоврядування у вирішенні питань щодо діяльності закладу освіти. 4.4.4. Керівництво закладу підтримує освітні та громадські ініціативи учасників освітнього процесу. 4.4.5. Режим роботи закладу освіти враховує потреби учасників освітнього процесу, особливості діяльності закладу. Розклад навчальних занять у закладі освіти сформований відповідно до освітньої програми. 4.4.6 У закладі освіти реалізуються індивідуальні освітні траєкторії здобувачів освіти як за заявами батьків, так і за ініціативою закладу освіти 
достатній4.4.1. Переважна більшість учасників освітнього процесу вважають, що їхні права в закладі освіти не порушуються. 4.4.2. Переважна більшість учасників освітнього процесу вважають, що їхні пропозиції враховуються під час прийняття управлінських рішень. 4.4.4. Керівництво закладу підтримує освітні ініціативи учасників освітнього процесу. 4.4.6. У закладі освіти реалізуються індивідуальні освітні траєкторії здобувачів освіти за заявами батьків 
вимагає покращення4.4.1. Близько половини учасників освітнього процесу вважають, що їхні права в закладі освіти не порушуються. 4.4.2. Близько половини учасників освітнього процесу вважають, що їхні пропозиції враховуються під час прийняття управлінських рішень. 4.4.4. Керівництвом закладу освіти підтримуються поодинокі ініціативи учасників освітнього процесу. 4.4.5. Розклад навчальних занять не враховує вікові особливості здобувачів освіти 
низький4.4.1. Більшість учасників освітнього процесу вважають, що їхні права в закладі освіти порушуються. 4.4.2. Більшість учасників освітнього процесу вважають, що їхні пропозиції не враховуються під час прийняття управлінських рішень. 4.4.3. Заклад освіти не сприяє участі громадського самоврядування у вирішенні питань щодо його діяльності. 4.4.4. Ініціативи учасників освітнього процесу не підтримуються керівництвом закладу. 4.4.5. Розклад навчальних занять не враховує вікові особливості здобувачів освіти, створює нерівномірне навчальне навантаження для учнів протягом тижня. Розклад навчальних занять у закладі освіти не відповідає освітній програмі. 4.4.6. У закладі освіти не реалізуються індивідуальні освітні траєкторії 
4.5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності
високий4.5.1. Керівництво закладу освіти забезпечує реалізацію заходів щодо формування академічної доброчесності, у тому числі через навчання, проходження курсів педагогічними працівниками. Здобувачі освіти та педагогічні працівники поінформовані щодо дотримання академічної доброчесності. 4.5.2. Керівництво закладу освіти забезпечує проведення освітніх та інформаційних заходів про  необхідність  дотримуватись академічної доброчесності. 
достатній4.5.1. Переважна більшість здобувачів освіти та педагогічних працівників поінформовані про необхідність  дотримуватись академічної доброчесності. 
вимагає покращення4.5.1. Близько половини здобувачів освіти та педагогічних працівників поінформовані про необхідність  дотримуватись академічної доброчесності. 
низький4.5.1. У закладі освіти відсутні заходи щодо формування академічної доброчесності. Більшість здобувачів освіти та педагогічних працівників поінформовані про необхідність  дотримуватись академічної доброчесності. 4.5.2. Керівництво закладу освіти не забезпечує проведення освітніх та інформаційних заходів.